- прогоріти
- —————————————————————————————прогорі́тидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
прогорілий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
прогорілий — а, е. Дієприкм. акт. мин. ч. до прогоріти 1), 2), 4). || у знач. прикм … Український тлумачний словник
прогоріти — див. прогоряти … Український тлумачний словник
прогорілий — [прогоур’і/лией] м. (на) лому/ л ім, мн. л і … Орфоепічний словник української мови
Прогореть — Прогорѣть (иноск.) промотаться, обанкрутиться, остаться ни съ чѣмъ (какъ послѣ пожара) … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
прогорание — прогор ание, я … Русский орфографический словарь
прогорать — прогор ать, аю, ает … Русский орфографический словарь
прогорелый — прогор елый … Русский орфографический словарь
прогореть — прогор еть, р ю, р ит … Русский орфографический словарь
прогар — у, ч. 1) Дія за знач. прогоріти, прогоряти 1), 2). 2) Прогоріле місце в чому небудь. 3) спец. Отвір у піддувалі. 4) перен., розм. Невдача, неуспіх у якій небудь справі, пов язаній з підприємництвом … Український тлумачний словник